віри в Аллаха
Значення віри в Аллаха
Це означає: мати тверде переконання в існуванні Аллаха, а також рішуче підтверджувати Його панування, божественність та прекрасні імена і високі атрибути.
Тепер ми обговоримо ці чотири проблеми наступним чином:
Вроджена схильність вірити в Аллаха (фітра)
Існування Аллаха є вродженим для людей і його не потрібно якось доводити. Справді, саме через це причини більшість людей визнає існування Бога, незважаючи на різні релігійні вірування.
В глибині душі ми знаємо, що Аллах існує, адже ми завжди шукаємо Його допомоги і підтримки у важкі часи або через нашу вроджену схильність (фітра) вірити в Нього і поклонятися Йому. Аллах вклав її в нас, хоча деякі люди все ще намагаються знищити або ігнорувати її.
Ми бачили або чули про численні інциденти, коли люди отримували відповідь на свої молитви, їхні бажання було виконано, а страждання полегшено. Все це доводить, що Аллах існує, і це поза всяким сумнівом.
Докази існування Аллаха ясні та незліченні
- Кожна людина внутрішньо визнає закони причинності, тобто, що все має свою причину. Численні істоти, яких ми бачимо довкола нас, повинні мати першопричину, якою, безсумнівно, є Аллах. Адже неможливо створити щось без Творця, як неможливо створити самого себе, як ствреджує аят: «Чи ж вони просто собi з’явились iз нiчого? Чи, може, вони самi —творцi?» (Сура Ат-Тур, 52:35) Цей аят означає, що люди не були створені без Творця, тому що вони не могли створили себе самі, що означає, що існує Аллах, Який їх створив.
- Чудовий та бездоганний план Всесвіту, до якого входять його різноманітні елементи: небо, земля, сузір’я і дерева. Серед багатьох інших великих чудес також є вражаючі чудеса, які доводять, без сумніву, що вони має одного творця – Аллаха. Як говориться в аяті: «Таке творiння Аллаха, Який зробив досконалою кожну рiч». (Сура Ан-Намль, 27:88) Наприклад, всі зірки і планети послідовно кружляють по орбіті навколо відповідного об’єднуючого центру. Як говориться в Корані: «Сонце не повинно наздоганяти мiсяць, а нiч не повинна випереджати день. Усi вони плинуть небосхилом» (Сура Йа Сін 36:40)
Сама людина є одним із основних доказів існування Аллаха. Ми маємо лише замислитись над милістю органів чуття, почуттів і добре складених, прекрасних тіл, якими нас наділив Аллах. Як говориться в Корані: «На землi є знамення для впевнених людей, а також у вас самих. Невже ви не бачите?» (Сура Аль-Зарійят, 51: 21) }.
Значення віри в панування Аллаха
Це означає тверду віру в те, що Аллах – Господь, Творець і причина всього; що лише Він дає життя і смерть; що Він єдиний, хто може заподіяти шкоду або дати добро; що вся влада – в Його Руках; що Він має владу над усім і що немає нікого рівного Йому.
Отже, віра в панування Аллаха означає, що мусульмани вірять, що:
|
Аллах є єдиним Творцем всього Всесвіту. Як говориться в Корані: «Аллах – Творець кожної речi! Вiн — Опiкун кожної речi!» (Сура Аз-Зумар, 39:62) Творчість людини включає в себе такі процеси, як перетворення певної речовини із одного стану в інший, монтаж і будівництво; вона не пов’язане із створенням чогось із нічого або оживленям чогось після смерті. |
| Він єдиний, хто дає можливість існування Свїм творінням, і ніхто інший не може цього. Як зазначено в Корані: «Немає на землi живої iстоти, яку б не надiляв Аллах. Вiн знає її мiсце перебування й мiсце повернення. Це все — в ясному Писаннi». (Сура Гуд, 11:6) |
| Він є паном і власником всього: «Аллаху належить влада над небесами, землею й тим, що на них. Вiн спроможний на кожну рiч!» (Сура Аль-Маїда, 5:120) |
|
Він є єдиним правителем, який регулює всі справи Всесвіту: «Вiн керує всiма подiями з неба до землi». (Сура Ас-Саджда 32:5) Управління людиною своїми мирськими справами вельми обмежене і залежить від її можливостей. Крім того, в цьому її може спіткати як успішний, так і невдалий досвід. Тим не менше, управління Аллахом справами Всесвіту є всеосяжним і обов’язково дієвим, адже немає нічого, що могло б порушити Його плани. Як говориться в Корані: «Хiба не Йому належить творити й вирiшувати? Благословенний Аллах, Господь свiтiв» (Сура Аль-Араф, 7: 54) |
“There is no creature on the earth which is not dependent upon Allah for its provision.” (Soorat Hood, 11:6)
Арабські багатобожники, за часів Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха), вірили у божественність Аллаха.
Арабські багатобожники під час Пророка (мир йому і благословення Аллаха) визнавали Аллаха як Бога; вони вважали, що Він – Творець і що Він прощає усі гріхи. Але такого твердження було недостатньо аби вони стали мусульманами. Як говориться в Корані: “Якщо ти спитаєш їх: «Хто створив небеса й землю?», то вони неодмiнно скажуть: «Аллах!» Скажи їм: «Хвала Аллаху!» Але бiльшiсть iз них не розумiє “. (Сура Лукман, 31:25)
Справді, твердження, що Аллах є Господом усіх світів, що він є Господарем і Опорою, також означає й те, що всі види поклоніння мають бути присвяченими Йому Єдиному, не поклоняючись нікому іншому, окрім Нього.
Важливо стверджувати, що лише Аллах є Творцем усього: Він розпоряджається усіма справами і Він Той, хто дає життя і смерть. І чи буде розумним присвячувати своє поклоніння комусь, крім Нього? Дійсно, вчиняти так - величезна помилка і найгірший з усіх гріхів. Як говориться в Корані: “Ось сказав Лукман своєму сину, повчаючи його: «Сину мiй! Не поклоняйся крiм Аллаха нiкому, бо багатобожжя - великий грiх!» (Сура Лукман, 31:13)
Коли Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали про найтяжчий гріх перед Аллахом, то він відповів: “Приписувати Аллаху рівних тоді, як Він створив вас” (Сахіх Аль-Бухарі: 4207; Сахіх Аль-Бухарі: 86)
Віра у панування Аллаха дарує мир серцю
Аллах є Творцем і Царем усього людства, Який наказує лише те, що вважає мудрим; Який є єдиним Управителем і Прощаючим; без Його дозволу не ворухнеться жоден атом. Коли хтось твердо визнає, що жодне творіння Аллаха не може оскаржити Його наказ, то серце такої людини прив’язується до Всемогутнього Аллаха, не звертаючись ні до кого, окрім Нього, покладаючись на Нього у всіх мирських справах і у боротьбі з усіма перешкодами життя: спокійно і впевнено, рішуче і наполегливо. Адже якщо ми зробили все, аби досягти мирської мети і молилися Аллаху про допомогу, то ми, насправді, виконали наш обов’язок. Таким чином, ми досягаємо вдоволення. Ми не побажаемо того, що нам не належить, повною мірою усвідомлюючи, що вся влада належить тільки Аллаху, Який створив все, що побажав, і обирав для людства все найкраще.
Віра у божественність Аллаха сповнює серце миром .
Що це означає?
Це означає тверде переконання в тому, що Аллах є єдиним істинним Богом, який заслуговує на поклоніння. Під цим мається на увазі, що всі уявні і приховані дії поклоніння, такі, як звертання, страх, покладання, молитви, обов’язкова милостиня, піст і пошук допомоги мають бути присвячені лише Йому. Як говориться в Корані: “Ваш Бог — Бог Єдиний. Немає бога, крiм Нього, Милостивого, Милосердного!”. (Сура Аль-Бакара, 2: 163)
Цей аят пояснює, що Аллах – Єдиний Бог, а це означає, що він Один заслуговує поклоніння і що нікому не можна поклонятися, замість Нього.
Ствердження єдності Аллаха і присвячення усіх видів поклоніння Йому Єдиному – ось втілення смислу свідоцтва “Ля іляга ілля Ллаг”.
Важливість переконання у тому, що Аллах є єдиним Богом, гідним поклоніння
Важливість віри у те, що Аллах є єдиним Богом, який заслуговує на поклоніння, проявляється у ряді аспектів:
1
Поклоніння Аллаху - кінцева мета існування людей і джинів. Як говориться в Корані: “Я створив джинiв та людей лише для того, щоб вони поклонялися Менi.” (Сура Ас-Зарійят, 51:56)
2
Поклоніння Аллаху також є причиною відправлення посланців та зіслання божественних книг, які підтверджують, що Аллах – єдиний Бог гідний поклоніння, і слід відкидати поклоніння чомусь або комусь іншому. Як говориться в Корані: “До кожного народу Ми вiдсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллаху та уникайте тагута!»”. (Сура Ан-Нахль 16:36)
3
Поклоніння Аллаху – перший обов’язок людини перед її Творцем. Даючи настанови та укази Муазу ібн Джабалю, відправляючи його до Ємену, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Ти прийдеш до людей Писання. Нехай першим, до чого ти покличеш їх, буде свідоцтво, що немає божества, гідного поклоніння, крім Аллаха”. (Сахіх Аль-Бухарі: 1389; Сахіх Муслім: 19) Тобто, нехай вони присвячують усі види поклоніння Йому Єдиному.
4
Переконання, що Аллах – єдиний Бог, гідний поклоніння, є втіленням смислу свідоцтва “Ля іляга ілля Ллаг”. Арабське слово “іляг” (зазвичай перекладається як «Бог») стосується будь-якої сутності, якій поклоняються. Таким чином, немає Бога, гідного поклоніння, крім Аллаха, і, таким чином, жоден акт поклоніння не має бути присвячений комусь, крім Нього.
5
Переконання, що Аллах – єдиний Бог, гідний поклоніння, є логічним результатом віри в те, що Він є Творцем, Управителем і Прощаючим.
Це включає в себе віру в імена та атрибути, якими Аллах описав Сам Себе або якими Його описав Посланець (мир йому і благословення Аллаха), так, як личить Його величі.
Аллах має прекрасні імена і високі атрибути. Всі Його імена й атрибути є унікальними. Як говориться в Корані: “Немає нiчого, схожого на Нього! А Вiн — Всечуючий, Всевидячий!” (Сура Аш-Шура, 42:11) Таким чином, Він не подібний до створінь у всіх Своїх іменах та атрибутах.
Деякі з прекрасних імен Аллаха
“Милостивий, Милосердний.” (Сура Аль-Фатіха, 1: 3)
“Вiн — Всечуючий, Всевидячий” (Сура Аш-Шура, 42:11)
“Він Могутній, Мудрий.” (Сура Лукман, 31: 9)
“Аллах! Немає бога, крiм Нього — Живого, Сущого” (Сура Аль-Бакара, 2: 255)
“Хвала Аллаху, Господу свiтiв” (Сура Аль-Фатіха, 1: 2)
Переваги віри в імена та атрибути Аллаха
1
Більше знань про Аллаха, адже віра в імена і атрибути Аллаха збільшує знання про Нього, а це, у свою чергу, збільшує віру в Нього. Ті, хто знає і розуміє імена Аллаха і атрибути, пов’язані з Ним. Їх серця наповнені страхом перед Ним і любов’ю до Нього і вони, як правило, поклоняються Йому одному.
2
Прославлення Аллаха через Його прекрасні імена є кращою формою згадування Аллаха (зікр). Як сказано в Корані: “О ви, якi увiрували! Згадуйте Аллаха часто” (Сура Аль-Ахзаб, 33:41)
3
Заклик і звертання до Аллаха через Його імена і атрибути. Як говориться в Корані: “Аллаху належать прекраснi iмена. Тож кличте Його ними” (Сура Аль-Араф 7: 180) Прикладом цього є слова: “О, Всепрощаючий, прости мені! О, Всемилостивий, помилуй мене!”
> Значення поклоніння (ібада)
Арабський термін ібада включає в себе всі слова і вчинки, які Аллах любить і схвалює, та все, що Він наказав або рекомендував. Наприклад такі слова і вчинки, як молитва, закят або паломництво; або ж приховані, такі як любов до Аллаха і Його Посланця, богобоязливість, довіра до Нього і пошук Його допомоги.
Поклоніння охоплює всі сфери життя |
Якщо віруючий має намір звершити справу, аби наблизитись до Аллаха, то це буде поклонінням (ібада). Таким чином, концепція поклоніння в ісламі не обмежується загальними ритуалами, такими, як молитви і піст. Скоріше, поклоніння включає в себе всі корисні дії, вчинені із благими намірами. Тож, всі добрі справи мусульманина вважаються актами поклоніння, за які він буде винагороджений у вічному житті. Наприклад, якщо він їсть, п’є або спить з метою отримання сил, аби мати змогу коритися Аллаху, то буде винагороджений за цей намір. Отже мусульманин живе все своє життя заради Аллаха. Він їсть, щоб мати сили коритися Аллаху, одружується, щоб триматися подалі від незаконних статевих відносин, шукає знання, здобуває вищу освіту, робить відкриття, піклується про дім та виховує дітей - все це є поклонінням, допоки має в собі добрі наміри.
Всі добрі справи, вчинені з добрих намірів, вважаються поклонінням, за яке людину буде винагороджено.
Причина створення джинів і людей |
Аллах говорить: “Я створив джинiв та людей лише для того, щоб вони поклонялися Менi. Я не бажаю вiд них надiлу та не потребую, щоб вони годували Мене! Воiстину, Аллах — Надiляючий, Володар Могутностi!”. (Сура Аз-Зарійят, 51: 56-8)
В цьому аяті Аллах повідомляє нам про те, що причиною створення джинів і людей є поклоніння Йому. Насправді, Він не потребує поклоніння; а ті, хто поклоняються, потребують Його і Його захисту.
Якщо людина нехтує своїм обов’язком перед Творцем і піддається мирським задоволенням, то, тим самим, вона нехтує священною причиною свого існування. Вона перетворюється у істоту без будь-яких привілеїв, подібну до інших творінь. Тварини теж їдять і розважаються, але їх справи не записуються, а справи людини запусються: “А тi, якi не увiрували, насолоджуються благами та споживають їжу, наче тварини. Притулком їхнiм буде вогонь!”. (Сура Мухаммад, 47:12) Нехтуючи своїм обов’язком щодо Господа, вони уподібнюються до тварин, але, на відміну від тварин, вони будуть покарані за непослух, адже вони були наділені розумом.
Стовпи поклоніння |
Поклоніння, яке приймає Аллах, засноване на двох важливих стовпах:
Перший стовп: повна смиренність і страх
Другий стовп: повна любов до Аллаха
Таким чином, поклоніння (ібада), яке Аллах наказав звершувати Своїм рабам, має супроводжуватися страхом, смиренністю перед Аллахом і богобоязненістю, а також любов’ю до Нього. Треба просити і закликати тільки Аллаха.
Любов, яка не супроводжується страхом і смиренністю – як любов до їжі і багатства – не може вважатися за поклоніння. До того ж, страх, який не супроводжується любов’ю – як страх перед люттю звіра чи правителем-тираном – не може вважатися за поклоніння. Щоб повністю втілити поклоніння, необхідні і любов, і страх. Їх треба присвячювати лише Йому Одному.
Щоб поклоніння (ібада) було дійсним і прийнятим, воно має бути присвячене щиро тільки Аллаху і виконано відповідно до Сунни Його Посланець (мир йому і благословення Аллаха).
Умови поклоніння |
- Щоб поклоніння (ібада) було дійсним і прийнятим, мають бути виконані дві умови:
-
1
Щирість: поклоніння має бути щиро присвячене Одному Аллаху.
-
2
Слідування Сунні Посланця Аллаха (мир йому і благословення Аллаха).
-
|
Варто зауважити, що слідування вказівкам Пророка (мир йому і благословення Аллаха) стосується суто актів поклоніння, таких, як молитва, піст і згадування Аллаха. Це не стосується справ, які підпадають під загальне визначення поклоніння (ібада) – тобто тих справ, які кожен робить із добрим наміром, щоб отримати нагороду від Аллаха. Прикладом цього є зайняття спортом з метою отримання сил для поклоніння Аллаху або участь у торгівлі для підтримки своєї родини. Здійснюючи такі справи, людина має лише уникати забороненого або дій, які не відповідають вченню Пророка (мир йому і благословення Аллаха).  |
> Багатобожжя (ширк)
- Багатобожжя суперечить переконанню, що Аллах єдиний гідний поклоніння. Віра в те, що тільки Аллах заслуговує на поклоніння, і що всі види поклоніння мають бути присвячені лише Йому, є найбільшим і найважливішим обов’язком мусульманина щодо свого Господа. Ширк вважається найважчим гріхом перед Аллахом і єдиним гріхом, який Він ніколи не простить без щирого каяття. У Корані говориться: “I хто приписує Аллаху рiвних, той чинить великий грiх!” (Сура Ан-Ніса, 4:48) Коли Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали про найтяжчий гріх перед Аллахом, він відповів: “Приписувати Аллаху рівних тоді, як Він створив вас” (Сахіх Аль-Бухарі: 4207; Сахіх Аль-Бухарі: 86)
- Дійсно, багатобожжя зводить нанівець усе поклоніння. Як говориться в Корані: “А якщо вони додають Йому рiвних, то марним буде все те, що роблять вони!” (Сура Аль-Анам, 6:88) Ті, хто вчиняє непростимий гріх багатобожжя, будуть навічно приречені на Пекельний Вогонь. Як говориться в Корані: “Воiстину, тi, якi додають Аллаху рiвних — заборонив Аллах їм сади раю, будуть у пеклi вони” (Сура Аль-Маїда, 5:72)
Багатобожжя буває двох видів: велике та мале |
-
Велике багатобожжя включає в себе присвячення будь-якого акту поклоніння комусь, крім Аллаха. Тому присвячення Йому одному слів та вчинків, які Він любить, є свідченням монотеїзму і істинної віри. У той час як присвячення їх комусь іншому, крім Аллаха, є актом невіри і ширка.
Приклади цього виду включають в себе прохання когось іншого, крім Аллаха, вилікувати хворобу; збільшити багатство; надію на когось, крім Аллаха, і заклик до когось, крім Нього, із мольбою.
Аллах говорить: “Кличте Мене, i Я вiдповiм вам!” (Сура Гафір, 40:60)
“Дарує Аллах перемогу вам, якщо ви вiруєте!”. (Сура Аль-Маїда 5:23)
“Вклонiться ж Аллаху та поклоняйтеся Йому”. (Сура Ан-Наджм, 53:62)
Отже той, хто присвячує якийсь вид поклоніння не Аллаху, є невіруючим.
-
Мале багатобожжя: включає в себе ті слова чи вчинки, які є засобом для скоєння великого ширка.
Прикладом цього є звершення людиною молитви або читання Корану заради хвастощів. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив: “Те, чого я боюся найбільше для вас, це мале багатобожжя». Сподвижники запитали його: “Що таке мале багатобожжя, о Посланець Аллаха?» Він відповів: “Хвастощі”. (Муснад Ахмад: 23630)
Тим не менш, якщо людина звершує поклоніння виключно заради хвастощів – якби не люди, які бачать це, то вона б ніколи не молилась і не постила – то вона, безумовно, є лицеміром. Це, безсумнівно, є великим багатобожжям, яке виводить із ісламу.
Чи звернення із проханням до людей є багатобожжям? |
Іслам прагне звільнити людський розум від пут забобонів і від поклоніння комусь іншому, крім Єдиного істиного Бога – Аллаха.
Таким чином, не можна про щось прохати мертвих або неживих істот, або смиренно підкорятися їм. Це – істинне невір’я і кричуще багатобожжя.
Однак, дозволено прохати людей про те, що вони справді взмозі зробити, наприклад, врятувати від утоплення або помолитися Аххалу за когось.
- Чи дозволено нам просити щось у мертвої людини або неживої істоти?
-
Так
Це кричущий прояв багатобожжя, що суперечить ісламу і вірі (іман), адже мертві і неживі істоти не в змозі почути молитву. Навіть якщо вони можуть почути її, то вони не зможуть відповісти на неї. Насправді, заклик є поклонінням, і, таким чином спрямовування його до когось, крім Аллаха, є багатобожжям. Арабські многобожники до появи ісламу звертались із закликами до мертвих і неживих істот.
-
Ні
Ми можемо просити тільки у живих – тих, хто може почути наше прохання. Однак, чи здатні вони виконати те, що, в принципі, можуть фізично зробити?
-
Так
Це допустимо і є однією із форм людських відносин і щоденною справою людини.
-
Ні
Просити живих про те, що вони не в змозі зробити, це багатобожжя, що суперечить ісламу. Адже звертатися із проханням можна тільки до Аллаха. Один із прикладів цього – бездітна людина, яка просить наділити її дітьми.
-
-
Asking the living for whatever they can possibly do for us is one of the forms of human relationships and one of the permissible daily dealings.
Вищий рівень віри (іман)
Вищий рівень віри (іман)
Віра, або іман, включає в себе різні рівні. Чим більше мусульманин нехтує своїм обов’язком щодо Аллаха і не дослухається до Нього, тим більше його віра зменшується. І навпаки, чим більше він кориться Аллаху, поклоняється Йому і боїться Його, тим більше його віра зростає.
Найвищий рівень віри називається іхсан (буквально: досконалість, милосердя, виконання добрих справ тощо), Пророк визначив це наступним чином: “Це поклонятися Аллаху так, ніби ти бачиш Його, і, навіть якщо ти не бачиш Його, Він бачить тебе” (Сахіх Аль-Бухарі: 50; Сахіх Муслім: 8)
Таким чином, Ви повинні пам’ятати, що Аллах завжди дивиться на Вас: коли Ви стоїте чи сидите, коли Ви серйозні чи жартуєте. Тому Ви маєте не ослухатись Його, знаючи, що Він завжди бачить Вас. Не дозволяйте страху і відчаю взяти найкраще із Вас. Знайте, що Аллах – з Вами. Ви в жодному разі не одинокі, коли наодинці молитеся Аллаху. Як можна скоювати, гріхи коли Ви твердо переконані, що Аллах знає про Ваші явні і потаємні справи? Якщо ж, все ж таки, Ви скоїли гріх, то кайтеся Аллаху і шукайте Його прощення. Він простить Вас і прийме ваше каяття.
переваги віри в Аллаха
Деякі переваги віри в Аллаха
1
Аллах оберігає віруючих від шкоди, негараздів і захищає їх від ворогів. Як говориться в Корані: “Воiстину, Аллах захищає тих, хто увiрував” (Сура Аль-Хадж, 22:38)
2
Віра в Аллаха приносить щастя і є джерелом хорошого життя. Як говориться в Корані: “Чоловiкам i жiнкам, якi робили добро й були вiруючими, Ми неодмiнно даруємо прекрасне життя.” (Сура Ан-Нахль, 16:97)
3
Віра в Аллаха звільняє людський розум від забобонів. Ті, хто вірять Аллаха, повністю покладаються на Нього і присвячують молитви лише Йому – Господу усіх світів і істинному Богу, не додаючи Йому рівних у поклонінни. В результаті вони не бояться нікого і показують свою відданість одному Аллаху. Це звільняє їх від усіх забобонів і домислів.
4
Найбільшя перевага віри в Аллаха - вхід до Раю та досягнення вічного блаженства і безмежної милості Аллаха.
Віра в ангелів
Значення віри в ангелів Аллаха |
Це означає тверде переконання, що вони існують, що вони належать до невидимого світу, і що вони чесні і благочестиві раби Аллаха, які поклоняються Аллаху так, як Він заслуговує на те, виконують Його заповіді і ніколи не виявляють непослуху Йому.
Коран говорить про них так: “Вони говорять: «Але ж вони тiльки шанованi раби. Не випереджають Його словом й дiють згiдно з Його наказом!”. (Сура Аль-Анбійя, 21: 26-7)
Віра в них є одним із шести стовпів віри (іман). Як говориться в Корані: “Посланець увiрував у те, що зiслано йому вiд Господа його, а разом iз ним — вiруючi. Усi увiрували в Аллаха, в ангелiв Його, у книги Його, у посланцiв Його”. (Сура Аль-Бакара, 2: 285)
Коли Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали про віру, то він відповів: “Це означає вірити в Аллаха, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній день, і вірити в божественне передвизначення – як добре, так погане.” (Сахіх Муслім: 8)
Що включає в себе віра в ангелів? |
1
Віра в їхнє існування. Ми віримо, що Аллах створив їх із світла і наділив їх природною схильністю поклонятися й бути слухняними.
2
Віра в ангелів, чиї імена були згадані нам, таких, як Джібріль (Гавриїл) . Ми також віримо й у тих, чиї імена не були нам згадані.
3
Віра в їхні атрибути, які були згадані нам. До них належать такі атрибути:
| • Вони належать до невидимого світу, який Всевишній Аллах створив виключно для поклоніння Йому. Вони не мають божественних атрибутів і, природно, схильні виказувати повну покору Аллаху. Як говориться в Корані: «Ангели — суворi та сильнi, якi не ухиляються вiд того, що Аллах наказав їм» (Сура Ат-Тахрім, 66: 6) |
| •Аллах створив їх зі світла, про що свідчить хадіс, «Ангели були створені зі світла.» (Сахіх Муслім: 2996) |
| • Вони мають крила. Як говориться в Корані: «Хвала Аллаху, Творцю небес i землi, Який зробив ангелiв посланцями, котрi мають одне, два, три й чотири крила. Вiн додає в творiннi, що побажає. Воiстину, Аллах спроможний на кожну рiч». (Сура Фатир, ,35: 1) |
4
Віра в обов’язки, які були згадані нам і які вони виконують за наказом Аллаха. До них належать такі обов’язки:
| • Передача одкровення від Аллаха Його посланцям. Це обов’язок Джібріля (Гавриїла) |
| • Забирання душі тих, кому судилося померти. Це обов’язок ангела смерті і його помічників. |
| • Запис всіх добрих і поганих вчинків людей. Це обов’язок ангелів, відомих як “благородні книжники” (аль-кірам аль-катібун) |
Переваги віри в ангелів |
Віра в ангелів має численні переваги в житті віруючого. Наприклад:
1
Усвідомлення абсолютної сили Аллаха і Його влади. Чудове і велике творіння ангелів ясно свідчить про велич Творця. Той факт, що Аллах створив могутніх ангелів зі світла та з крилами, змушує нас із вдячністю звеличувати Його атрибути, як Він на те заслуговує і змушує шанувати Його іще більше.
2
Дотримання праведного. Тверде переконання, що ангели записують всі наші вчинки, спонукає нас боятися Аллаха і коритися Йому, незалежно від того, перебуваємо ми наодинці чи поруч із іншими людьми.
3
Терпіння під час виконання наших обов’язків перед Аллахом. Коли ми усвідомлюємо незліченність числа ангелів, які разом із нами коряться Аллаху і постійно поклоняються Йому, як належить, то здатні винести всі негаразди під час виконання наших обов’язків перед Аллахом. Ми також відчуваємо велику радість і впевненість.
4
Виказування вдячності Аллаху. Той факт, що Всевишній Аллах створив ангелів і наказав їм охороняти людей від зла, спонукає нас дякувати Йому за Його Божественну допомогу.
Віра в божественні Книги
Значення віри в божественні Книги |
Це означає тверде переконання, що Всевишній Аллах зіслав божественні книги Своїм Посланцям. Ці книги – Слова Аллаха, якими Він промовляє насправді, так, як личить Його величі. Ці книги містять правду, світло і керівництво для людей, як в цьому, так і в майбутньому житті.
Віра в божественні книги є одним із шести стовпів віри. Як говориться в Корані: “О ви, якi увiрували! Вiруйте в Аллаха, Його Посланця i Писання, яке Вiн зiслав Посланцю Своєму; а також у Писання, яке було зiслано ранiше”. (Сура Ан-Ніса, 4:136)
В цьому аяті Аллах наказує віруючим вірити в Нього, Його Посланця і книги, які Він зіслав Своєму Посланнику, а саме – Коран. Він також наказує їм вірити у всі книги, яки були зіслані до Корану.
Пояснюючи значення віри (іман), Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Це означає вірити в Аллаха, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній день, і вірити в божественне передвизначення – як добре, так погане.” (Сахіх Муслім: 8)
Святий Коран було записано до сувою із великою точністю, на основі суворих каліграфічних правил
Що включає в себе віра в божественні Книги? |
1
Вірити, що вони дійсно були зіслані від Аллаха.
2
Вірити, що вони містять слова Аллаха
3
Вірити в божественні Книги, які Всевишній Аллах назвав. Наприклад: Коран, зісланий нашому Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха); Тора (Таврат), відкрита Мойсею; Євангеліє (Інджиль), зіслане Ісусу.
4
Вірити, в достовірні неспотворені повідомлення, які згадані в них.
Унікальні особливості Корану |
Святий Коран - це Слово Аллаха, яке Він зіслав Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха). Таким чином, ми повинні шанувати й читати його, обдумувати його аяти і прагнути дотримуватися його настанов.
Достатньо того, що Коран є керівництвом для цього життя і є причиною нашого спасіння в майбутньому житті.
Священний Коран має безліч унікальних особливостей, які відрізняють його від інших зісланих книг. До них належать такі особливості:
1
Славний Коран дає звід божественних постанов. Його було зіслано, аби підтримати і підтвердити наказ, що міститься в попередніх божественних книгах: поклонятися тільки Аллаху.
У Корані говориться: “Зiслали Ми тобi Писання в iстинi, яке пiдтверджує те, що було до цього в писаннях, i тебе як наглядача над ним”. (Сура Аль-Маїда, 5:48)
Цей аят пояснює, що Коран підтверджує істину, яка містититься у попередніх божественних книгах, і є свідком для них.
2
Всі люди, незалежно від їхньої мови або раси, мають дотримуватись Корану і діяти відповідно до його вимог, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту, коли Коран був зісланий. На відміну від попередніх писань, які були зіслані лише для певних народів і для певного часу. Коран говорить: “Менi вiдкрито цей Коран, щоб я застерiгав ним вас i тих, до кого вiн дiйде” (Сура Аль-Анам, 6:19)
3
Інші божественні книги було змінено або доповнено. Але Коран не було змінено, тому що Всемогутній Аллах зобов’язався оберігати його. Як говориться в Корані: “Воiстину, Ми зiслали Нагадування i, воiстину, Ми бережемо його” (Сура Аль-Хіджр, 15: 9).
Який наш обов’язок щодо Корану?
- Ми маємо любити і шанувати Коран. Ми повинні цінувати його смисли, тому що це – Слова Всемогутнього Аллаха, які, безсумнівно, є найкращими і найправдивішими словами.
- Ми повинні читати, цитувати його і міркувати над його аятами. Ми також маємо задуматися над його духовними орієнтирами, твердженнями та розповідями і прийняти їх як критерій для нашого життя, за допомогою якого ми зможемо відрізнити правду від брехні.
- Ми повинні діяти відповідно до того, на що він вказує: підкорятися його наказам і втілювати його у нашому житті.
Коли Аїшу, одну із дружин Пророка (мир йому і благословення Аллаха), запитали про моральність Пророка (мир йому і благословення Аллаха), вона відповіла: “Його моральністю був Коран.” (Сахіх Муслім: 746; Муснад Ахмад: 24601)
Іншими словами, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) у всіх своїх діях був практичним втіленням коранічних настанов. Справді, він слідував вказівкам Корану у всій повноті і був найкращим прикладом для нас. Як говориться в Корані: “Посланець Аллаха — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподiвається на Аллаха, Останнiй День i часто згадує Аллаха”. (Сура Аль-Ахзаб, 33:21)
Яка наша позиція щодо змісту раніше зісланих Книг? |
Мусульманин вірить в те, що Тора, яка була відкрита Мойсею, і Євангеліє, яке було зіслане Ісусу, були від Аллаха. Він також переконаний, що вони містили постанови, керівництва та уроки, які несли із собою керівництво і світло для людей в їх мирському і майбутньому житті.
Тим не менш, Всевишній Аллах повідомляє нам в Корані, що люди Писання, тобто юдеї та християни, спотворили свої божественні книги і внесли до них зміни або доповнення. І, таким чином, ці Писання вже не є такими ж справжніми, якими були при виявленні Аллахом спочатку.
Тора, яка доступна сьогодні, це не та сама Тора, що була відкрита Мойсеєві. Оскільки юдеї змінили оригінальний текст і внесли до неї численні постанови. Як говориться в Корані: “Серед юдеїв є тi, хто мiняє мiсцями слова” (Сура Ан-Ніса, 4:46)
Так само і Євангеліє, доступне нам сьогодні, не те саме Євангеліє, зіслане Ісусу. Християни спотворили його і змінили велику кількість указів. Щодо цього Коран говорить: “I серед них є такi, якi своїми язиками спотворюють Писання, щоб ви сприйняли за Писання те, чого насправдi у Писаннi немає. I вони говорять: «Це – вiд Аллаха», а насправдi воно не вiд Аллаха! I вони зводять на Аллаха наговiр, i знають вони”. (Сура Аль Імран, 3:78)
“I з тими, якi говорять: «Ми — християни», взяли Ми завiт. I забули вони ту частину [Писання], яку їм треба було пам’ятати. I посiяли Ми серед них ворожiсть i ненависть одне до одного аж до Дня Воскресiння. I покаже тодi їм Аллах, що вони чинили!”. (Сура Аль-Маїда, 5:14)
Біблія, яка доступна людям Писання сьогодні, що складається зі Старого і Нового Завіту, має численні неправильні переконання, помилки, заяви, що вводять в оману, та помилкові історії. Ми віримо у правдивість слів Корана та Сунни. Що ж стосується решти книг та повідомлень, то ми не повинні ані вірити, ані спростовувати їх, адже в Корані та Сунні не доведена їх істиність або хибність.
Незважаючи на все це, мусульманин має поважати ці книги і не повинен принижувати або паплюжити їх, адже вони, як і раніше, містять деякі слова Аллаха, які не були спотворені.
Мусульманин переконаний, що Тора і Євангеліє були зіслані від Аллаха, але також переконаний, що їх було доповнено і змінено. Тому він вірить лише у ті твердження із цих писань, які співпадають із Кораном та Сунною Пророка (мир йому і благословення Аллаха). .
Переваги віри в божественні Книги
|
Віра в божественні книги має ряд переваг, у тому числі такі:
1
Усвідомлення великої уваги Аллаха і Його величезне милосердя щодо Своїх рабів. Адже Він зіслав для кожного народу божественну книгу, аби направити їх і допомогти їм досягти щастя як в цьому житті, так і у житті вічному.
2
Усвідомлення абсолютної мудрості Аллаха, що міститься в Його законах і постановах для кожного народу, що ідеально підходить їхнім загальним обставинам і людям. Як говориться в Корані: “Кожному з-посеред вас встановили Ми рiзнi закони й приписи”. (Сура Аль-Маїда, 5:48)
3
Виказування вдячності Аллаху за зіслання таких книг, які містять світло і керівництво для нас як в цьому, так і в майбутньому житті. Справді, це – велика милість, за яку маємо бути вдячними Аллаху.
Віра у посланців
Потреба людей у божественному посланні |
Люди мають потребу у божественному посланні, яке б містило закони Аллаха, що будуть направляти їх на правильний шлях. Справді, божественне послання – це дух, світло і саме життям в цьому світі. Без послання світ був би заповнений мороком і людина занурилась би в темряву невігластва і помилок.
Саме тому Всевишній Аллах називає Своє послання “духом”, адже немає життя без духу. Як говориться в Корані: “Саме так, за наказом Нашим, Ми вiдкрили тобi дух. Ти не знав, що таке Писання, що таке вiра, але Ми зробили його свiтлом, яким вказуємо прямий шлях тим iз Наших рабiв, кому побажаємо! Воiстину, ти ведеш до прямого шляху”. (Сура Аш-Шура, 42:52)
Інтелект сам по собі здатний розрізняти між добром і злом. Але без одкровення і божественного послання він не може зрозуміти деталі такої різниці і не знає, як правильно звершувати поклоніння.
Отже, успіх і щастя можна досягнути тільки якщо слідувати вказівкам посланців Аллаха. Також не можна провести чіткої лінії між добром і злом, не слідуючи за ними. Таким чином, той, хто відкидає божественне послання, безумовно, проведе жалюгідне і убоге життя.
Це один зі стовпів віри |
Віра в посланців Аллаха є одним із шести стовпів віри (іман). Як говориться в Корані: “Посланець увiрував у те, що зiслано йому вiд Господа його, а разом iз ним — вiруючi. Усi увiрували в Аллаха, в ангелiв Його, у книги Його, у посланцiв Його”. (Сура Аль-Бакара, 2: 285)
Цей аят пояснює, що ми повинні вірити в усіх посланців Аллаха, не роблячи відмінності між ними. Отже, ми не маємо вірити в деяких із них і відкидати інших, як це робили юдеї та християни.
Пояснюючи значення віри (іман), Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Це означає вірити в Аллаха, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній день, і вірити в божественне передвизначення – як добре, так погане.” (Сахіх Муслім: 8)
Значення віри в посланців |
Це означає мати тверде переконання, що Аллах відправив посланця до кожного народу і громади, закликаючи її членів поклонятися тільки Аллаху, не додаючи Йому рівних. Також те, що посланці Аллаха були правдиві, доброчесні, надійні і справедливі: вони всіма силами прагнули направити свої народи на правильний шлях і повністю передати послання Аллаха, не приховуючи, не залишаючи і не додаючи нічого до нього. Коран говорить: “Але ж обов’язок посланцiв — тiльки ясна звiстка” (Сура Ан-Нахль, 16:35)
Що включає у себе віра в посланців? |
1
Віра, що їхні повідомлення насправді були від Аллаха і що Аллах відправив їх з одним й тим самим посланням:
поклонятися Єдиному Аллаху і уникати лжебогів. Як говориться в Корані: “До кожного народу Ми вiдсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллаху та уникайте тагута!»” (Сура Ан-Нахль, 16:36) Закони щодо дозволеного та забороненого могли різнитися в посланнях різних пророків, залежно від того, які закони підходять народу краще. Як говориться в Корані: “Кожному з-посеред вас встановили Ми рiзнi закони й приписи”. (Сура Аль-Маїда, 5:48)
2
Вірити у всіх пророків і посланців. Ми віримо в тих пророків, яких Аллах назвав. Таких, як Ной, Авраам, Мойсей, Ісус і Мухаммад, мир і благословення Аллаха їм усім. Щодо тих, кого Він не назвав, ми віримо в кожного з них в цілому. Той, хто не вірить в послання одного пророка, вважаються тим, хто не вірить в них усіх.
3
Вірити у справжні слова, дії і чудеса пророків, згадані в Корані і в Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллаха). Такі, як історії розлідення Червоного моря Аллахом для Мойсея.
4
Діяти згідно із законом, зісланим нашому Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха).
| Деякі риси пророків |
|
| 1 |
Вони - люди, і єдина різниця між нами і ними полягає в тому, що Аллах обрав їх, аби вони отримали Його одкровення і передали Його божественне послання. Як говориться в Корані: «I ранiше за тебе Ми вiдсилали чоловiкiв, яким давали одкровення». (Сура Аль-Анбійя, 21: 7) Таким чином, вони взагалі не мають божественних атрибутів. Вони просто люди, яким притаманні ідеальна зовнішність і прекрасні моральні риси. Вони також є найбільш почесними людьми в своєму роді, мають здоровий глузд і ясну, переконливу мову, що дало їм право взяти на себе відповідальність передавати Божественне послання і нести тягар пророцтва. Всевишній Аллах обрав посланців з-посеред людей, аби вони були добрим прикладом і аби люди могли слідувати за ними, наскільки це можливо. |
| 2 |
Аллах обрав їх з числа людей, аби вони могли передати Божественне послання людям. Як говориться в Корані: «Скажи: «Воiстину, я — така сама людина, як i ви. Тiльки вiдкрито менi, що Бог ваш — Бог єдиний. I хто сподiвається на зустрiч iз Господом своїм, то нехай робить добрi справи й не додає Господу своєму рiвного в поклонiннi!» (Сура Аль-Каф, 18: 110) Це зрозуміло, адже Пророцтво не може бути досягнуте духовною чистотою або розумною логікою. Виконання цього завдання може бути визначено тільки божественною волею, і Аллах знає краще кого призначити Своїми Посланцями, як сказано в Корані: “Та Аллах знає краще, кому доручити Своє послання”. (Сура Аль-Анам, 6: 124) |
| 3 | Вони непогрішні. Тобто вони не помилялись при передачі послання Аллаха людям і говорили тільки те, що Аллах сказав їм., |
| 4 | Насправді, вони були правдивими у своїх словах і вчинках. Як говориться в Корані: «Це ж те, що обiцяв Милостивий! Посланцi говорили правду!”.(Сура Йа. Сін, 36:52) |
| 5 | Терпіння і наполегливість: вони закликали до релігії Аллаха, сповіщаючи добрі новини і попереджаючи. На їх шляху були різні форми перешкод і труднощів, але вони терпляче зносили все, аби звисити слово Аллаха. Як говориться в Корані: «Терпи ж, як терпiли рiшучi посланцi.» (Сура Аль-Ахкаф, 46:35) |
Знамення і чудеса посланців |
Аллах підтримував Своїх посланців низкою знамень і чудес, аби довести істинність їх пророцтва.
Чудо (му’джіза) є екстраординарною подією в фізичному світі, що перевершує всі відомі людські або природні сили. Воно йде від пророків, за наказом Аллаха, аби підтвердити їхню місію як посланців Аллаха.
Приклади чудес включають в себе:
- Перетворення посоха Мойсея на змію
- Знання Ісуса про те, що люди їдять і зберігають у своїх домівках
- Розкол місяця для Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха)
Віра мусульманина в Ісуса |
1
Ісус був одним із найбільших і найшанованіших посланців Аллаха. Справді, він є одним з посланців Аллаха, яких описано в Корані, як тих, що мають “тверду рішучість”. Серед них – Мухаммад, Ной, Авраам, Мойсей, Ісус, мир і благословення Аллаха усім їм. Про цих пророків Коран говорить: “Ось Ми взяли завiт iз пророками: з тобою, з Нухом, з Iбрагiмом, iз Мусою та Iсою, сином Мар’ям. Ми уклали з ними суворий завiт”. (Сура Аль-Ахзаб, 33: 7)
2
Він був звичайною людиною, без якихось божественних атрибутів. Всевишній Аллах відправив його, аби вести дітей Ізраїлю і підтримав низкою чудес. Як говориться в Корані: “Воiстину, вiн — лише раб, якому Ми дарували Свою милiсть та зробили прикладом для синiв Iсраїла!”. (Сура Аз-Зухруф, 43:59) Він ніколи не говорив своїм людям, приймати його і його матір, Марію, за богів; він тільки сказав їм вчиняти так, як наказав йому Аллах: “Поклоняйтеся Аллаху, Господу моєму й Господу вашому». (Сура Аль-Маїда 5: 117)
3
Він був сином Марії, цнотливої, побожної і правдивої діви, яка цілковито присвятила себе поклонінню Аллаху. Вона народила Ісуса після зачаття дивом без участі батька (людини), як сказано в Корані: “Воiстину, Iса перед Аллахом схожий на Адама — Вiн створив його з праху, а потiм сказав тому: «Будь!» — i вiн є”. (Сура Аль Імран, 3:59)
4
Не було жодного пророка між ним і Мухаммадом (мир йому і благословення Аллаха). Насправді, Ісус дав благу звістку про пришестя Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха). Як говориться в Корані: “А коли цей посланець прийшов iз ясними доказами, то сказали вони: «Це — очевидне чаклунство»!” (Сура Ас-Сафф, 61: 6)
5
Ми віримо в чудеса, які він здійснював з дозволу Аллаха. Таккі, як його здатність зцілювати прокажених, приведення мертвих людей до життя та розповіді людям про те, що вони їли і зберігати в своїх будинках, - все це з дозволу Аллаха. Аллах дав йому можливість творити такі чудеса, аби довести, що він був істиним Пророком, який прийшов із божественним посланням від свого Господа.
6
Людина не буде вважатися справжнім віруючим, якщо не вірить, що Ісус був рабом і посланцем Аллаха і рішуче не відкидає помилкові заяви, які юдеї роблять про нього. Ми повинні також рішуче заперечувати християнські вірування про Ісуса, які впали в оману, вважаючи його і його матір за богів, адже нема божества, гідного поклоніння, крім Аллаха. Християни ж стверджують, що він був сином Бога і приймають доктрину про Трійцю, посилаючись на Аллаха, як на “третього з трьох”. Славен Він і вище того, що вони говорять!
7
Він не був убитий чи розіп’ятий; замість цього Аллах підняв йогодо Раю. Насправді, Аллах дав зовнішність Ісуса іншому, в результаті чого всі повірили, що Ісус був розіп’ятий. Коран говорить про це так: «Та за слова їхнi: «Воiстину, ми вбили Iсу, сина Мар’ям!», але ж вони не вбили його та не розiп’яли, а це лише так здалося їм. Воiстину, тi, якi сперечаються про нього, перебувають у сумнiвi, i немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справдi, вони не вбивали його. Це Аллах пiднiс його до Себе; Аллах — Великий, Мудрий! I, воiстину, серед людей Писання є такi, якi не увiрують в [Iсу] аж до смертi своєї. Тож у День Воскресiння вiн буде свiдком проти них!”(Сура Ан-Ніса, 4: 157-59)
Таким чином, Аллах захистив його і підняв на небеса. Він, врешті-решт, в кінці світу повернеться на землю, аби правити за законом Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха). Потім він помре і буде похований. Після цього він буде відроджений, як і всі людські істоти. Як говориться в Корані: “Ми створили вас iз землi й у землю вас повернемо. А потiм iще раз виведемо вас звiдти!”. (Сура Та Га, 20: 55)
Мусульмани вважають, що Ісус був одним із найкращих Посланців Аллаха, що в нього не було божественних атрибутів і він ніколи не був убитий чи розіп’ятий. .
Віра в Мухаммада як Пророка і Посланця |
- Ми вважаємо, що Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) був рабом і посланцем Аллаха; що він був кращим із усього людства, без винятку; що він був печаткою пророків і що не буде жодного пророка після нього. Він повністю передав божественне послання, покладене на нього, виконав свої пророчі обов’язки, щиро радив мусульманській громаді і прагнув досягти милості Аллаха,.
- Ми віримо, що він приписав підкорятися його наказам і уникати того, що він заборонив і від чого попередив нас. Ми повинні поклонятися Аллаху відповідно до його керівництва (сунни) і не приймати нікого, крім нього, за приклад. Коран говорить: “Посланець Аллаха — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподiвається на Аллаха, Останнiй День i часто згадує Аллаха”. (Сура Аль-Ахзаб, 33:21)
- Ми маємо виказувати до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) більше любові, аніж до наших батьків дітей і всього людства. “Жоден з вас не буде істинним віруючим,” – Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив, – “доти, доки не полюбить мене більше, ніж своїх батьків, дітей та все людство” (Сахіх Аль-Бухарі: 15; Сахіх Муслім: 44). Тим не менше, справжня любов до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) може бути втілена тільки через його Сунну. Справді, істинне щастя і повне керівництво не може бути досягнуте без покори йому. Як говориться в Корані: “Але якщо ви будете покiрнi, то пiдете прямим шляхом. Воiстину, Посланець повинен тiльки передати ясне послання”. (Сура Ан-Нур, 24:54)
- Ми повинні прийняти все, що він приніс нам від Всевишнього Аллаха, і дотримуватися Сунни. Як говориться в Корані: “Клянуся Господом твоїм, не увiрують вони, поки не вiзьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку мiж ними. Тодi в душах їхнiх не знайдеться опору тому, що ти присудив, i вони цiлком пiдкоряться йому”. (Сура Ан-Ніса, 4:65)
- Ми повинні уникати непокори його наказам, адже це обов’язково призведе до випробувань, помилок і суворого покарання в майбутньому житті. Як говориться в Корані: “Тож нехай стережуться ті, які противляться його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара!” (Сура Ан-Нур, 24:63)
Особливості послання Мухаммада
|
Послання Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) має ряд особливостей, які відрізняють його від попередніх божественних послань:
- Останнє божественне послання. Як говориться в Корані: “Мухаммад — не батько когось iз ваших чоловiкiв, але Посланець Аллаха й Печатка пророкiв! Аллах про кожну рiч Знаючий!”. (Сура Аль-Ахзаб, 33:40)
- Воно скасувало всі попередні послання і закони, і, таким чином, жодна релігія не буде прийнята Аллахом після місії Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), за винятком ісламу.
Тільки дотримуючись вказівок Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), можна втілити справжню релігію у життя.
Так само ніхто не буде допущений до Раю, якщо не слідуватиме йому (мир йому і благословення Аллаха), адже він був найпочеснішим із посланців Аллаха. Його громада (умма) є найкращою, яке колись було серед людства і його закон – найбільш повний із усіх божественних законів. Коран говорить: “Хто шукає iншої релiгiї замiсть iсламу, вiд того не буде прийнято, а в наступному життi вiн буде серед тих, хто втратив усе”. (Сура Аль Імран, 3:85) Пророк (мир йому і благословення Аллаха) також сказав: «Клянусь Тим, у Чиїх Руках душа Мухаммада, кожен з цієї громади, юдей чи християнин, хто почує про мене і помре без віри в те, з чим я був відправлений, буде серед мешканців Пекла”. (Сахіх Муслім: 153; Муснад Ахмад: 8609) - Воно зіслано для людей та джинів. Згадуючи заяви деяких джинів, які прийняли іслам, Коран говорить:
“О народе наш! Дайте вiдповiдь тому, хто закликає до Аллаха та увiруйте в Нього!” (Сура Аль-Ахкаф, 46:31) Звертаючись до Мухаммада, Аллах в Корані каже:
“Ми вiдiслали тебе до всiх людей як доброго вiсника й застерiгача, але ж бiльшiсть людей не знає!”. (Сура Саба, 34:28) У зв’язку з цим, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Мене було піднесено над іншими пророками шістьма рисами: мені була дарована лаконічна мова; я був підтриманий страхом [аби ворогі боялися]; мені були дозволено брати трофеї; вся земля була зроблена для мене місцем очищення і місцем поклоніння; я був відправлений до всього людства; і мноб було закінчене пророцтво “. (Сахіх Аль-Бухарі: 2815; Сахіх Муслім: 523)
Плоди віри в посланців Аллаха |
Віра в посланців Аллаха має ряд плодів, у тому числі такі:
1
Відчуття турботи Аллаха про Своїх рабів через те, що Він відправив до них посланців, аби вивести їх на правильний шлях і показати їм, як поклонятися Аллаху. Справді, людський розум не може зробити це. Звертаючись до Пророка Мухаммада, Аллах в Корані говорить: “Ми вiдiслали тебе тiльки як милiсть для свiтiв”. (Сура Аль-Анбійя, 21: 107)
2
Відчуття вдячності Аллаху за цю велику милість.
3
Виказування любові до посланців Аллаха, шануючи та вихваляючи їх за те, що вони донесли послання Аллаха своєму народу і дали добру пораду.
4
Слідування вказівкам, які містяться в посланні, яке посланці принесли від Аллаха, а саме: поклонятися тільки Аллаху, не додаючи Йому рівніх у поклонінні, і дотримуватись наказів цього повідомлення. Це приведе віруючих до щастя як в цьому житті, так і в житті майбутньому. Коран говорить: “Та якщо Я дарую вам Свiй прямий шлях, то той, хто буде йти цим прямим шляхом, не заблукає та не буде нещасливим. А той, хто вiдвернеться вiд Мого нагадування, той матиме важке життя, а в День Воскресiння Ми пiднiмемо його слiпим!”. (Сура Та Га, 20: 123-24)
Мечеть Аль-Акса розташована в стародавньому місті Єрусалим. Їїа дуже поважають мусульмани. Це друга мечеть, побудована на землі, після Забороненої Мечеті в Мецці. І справді, Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха), як і інші пророки, молився в ній.
Віра в Останній день
Значення віри в Останній день |
Тверде переконання, що Всевишній Аллах воскресить людей до життя із їхніх могил. Потім він судитиме їх за їхні справи. Ті, хто заслуговує того, щоб потрапити до Раю, потраплять до нього, а ті, хто заслуговує на Пекельний Вогонь, потраплять до нього.
Віра в останній день є одним із стовпів віри. Віра не буде дійсною без віри в Судний день. Як говориться в Корані: “А благочестивим є той, хто увiрував в Аллаха, в Останнiй День” (Сура Аль-Бакара, 2: 177)
Чому Коран підкреслює віру в Судний день? |
Коран підкреслює віру в Останній день і неодноразово звертає на це увагу, використовуючи різні вирази арабською мовою. Віра в Останній день пов’язана із вірою в Аллаха.
Причина цього полягає в тому, що віра в Судний день є необхідним результатом віри в Аллаха Всемогутнього і в Його абсолютну справедливість. Наприклад:
Аллах не схвалює несправедливості; Він не залишить злочинців безкарними і не залишить ображених без відшкодування за зло, завдане їм. Він не розчарує доброчесних і не залишить їх без винагороди за їхню праведність. Багато людей все своє життя пригнічували інших і залишились непокараними, але це лише поки вони не померли. Багато людей постраждали від несправедливості і померли, так і не отримавши відшкодування за завдане зло. Це означає, що має бути інше життя, крім цього, де праведники будуть винагороджені, і лиходії будуть покарані. Кожен отримає винагороду чи покарання, яке заслужив.
Іслам вчить нас остерігатись Пекла, виявляючи добро до інших, навіть якщо це буде половина фініка, яку було віддано як милостиню.
Що включає в себе віра в Судний день? |
Віра в Судний день включає в себе ряд речей, наприклад:
1
Віра в кінцеве Воскресіння і Збір: Це означає, що Всевишній Аллах воскресить людей із їхніх могил, і кожна душа повернеться до свого тіла. Люди постануть перед Господом усіх світів для суду. Вони будуть зібрані на величезній рівнині, голі й босі, як Аллах і створив їх.
Дійсно, віра у воскресіння мертвих підтверджується Кораном, Сунною, а також розумом і внутрішньою природою людини (фітра). Тому ми твердо віримо, що Аллах воскресить мертвих із могил, їхні душі повернуться до своїх тіл і всі люди постануть для суду перед Господом світів.
Коран говорить: “Згодом ви неодмiнно помрете, а потiм, у День Воскресiння, вас знову пiднiмуть”. (Сура Аль-Мумінун, 23: 15-16)
Всі божественні книги підтвердили цей факт, заявивши, що однією із мудростей Аллаха в створенні людей, є настання Останнього дня, в який Він буде судити їх за покору або непокору Його наказам, які було зіслано до них через Його посланців. В Корані сказано: “Невже ви вважаєте, що Ми створили вас для забави та що ви не повернетесь до Нас?” (Сура Аль-Мумінун, 23: 115)
|
Деякі докази із Корану щодо Воскресіння
|
2
Віра в Суд і в Терези: Всемогутній Аллах буде судити людей за їхні вчинки, які вони зробили в мирському житті. Ті, хто поклонявся і корився Аллаху і Його Посланнцю Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха), отримає винагороду. Що стосується тих, хто коїв непростимий гріх багатобожжя і виявляв непокору, той отримає суворе покарання.
Справи людей будуть зважені на величезних Терезах. Добрі справи будуть розміщені на одній шальці, а погані – на іншій. Ті, чиї добрі справи переважать погані вчинки, будуть допущені до Раю, а ті, чиї погані вчинки переважать добрі справи, будуть відправлені до Пекла, і Аллаха не осудить нікого невірно.
Аллах говорить: “У День Воскресiння Ми встановимо справедливу вагу й нi з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навiть вагу гiрчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тiєї лiчби, що в Нас!”. (Сура Аль-Анбія, 21:47)
3
Рай і Пекло: Рай - місце вічного блаженства, яке Аллах приготував для благочестивих людей, які корилися Аллаху і Його Посланцю (мир йому і благословення Аллаха). В ньому вони знайдуть все, чого забажають їхні душі, і їхні очі бачитимуть прекрасне.
Пробуджуючи бажання Своїх рабів змагатися одне з одним, підкорятись Йому так, щоб бути допущеними до Раю, Всемогутній Аллах сказав: “Прагнiть же до прощення вiд Господа вашого та до раю, протяжнiсть якого дорiвнює небесам та землi. Його приготували для богобоязливих”. (Сура Аль Імран, 3: 133)
Що стосується Пекла, то це місце вічного покарання, яке Аллах приготував для невіруючих, які відкинули Аллаха і не слухалися Його посланців. У ньому вони знайдуть усілякі страхітливі покарання і страждання.
Попереджаючи Своїх рабів від Пекла, Всевишній Аллах говорить: «Бiйтеся вогню, в якому палають люди та камiння. Чекає вiн на невiруючих”. (Сура Аль-Бакара, 2:24)
Ми просимо тебе, О Аллах, прийняти нас до Раю і допомогти нам звершувати слова та справи, які наблизять нас до нього. І ми просимо Тебе вберегти нас від Пекла і від слів і вчинків, які пов’язані з наближенням до нього.
4
Покарання і насолода в могилі: Ми впевнені, що смерть є фактом. Як говориться в Корані: “Скажи: «Вас забере ангел смертi, який має над вами опiку. А потiм вас повернуть до вашого Господа!”(Сура Ас-Саджада, 32:11)
Насправді, ніхто не може заперечувати, смерть; ми вважаємо, що коли хтось помирає або гине, це тому, що настав його час, який він не може ані відтягнути, ані наблизити. Як говориться в Корані: “I коли приходить цей строк, то не можуть вони нi вiдтягнути його, нi наблизити - навiть на годину!” (Сура Аль-Араф 7:34)
• Ми також вважаємо, що той, хто вмирає, насправді переходить до іншого життя.
• Існує багато достовірних хадісів Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), в яких він згадує покарання у могилі для невіруючих і нечестивих людей і насолоду для віруючих і чесних людей. Ми віримо у це і не намагаємося дізнатися, як це відбувається. Адже людський розум не може збагнути, як це відбувається насправді. Адже могила – це частина потаємного світу, такого, як Пекло і Рай, а не частина видимого світу. Людський розум може лише здогадуватися й аргументувати ті чи інші питання, які відбуваються у видимому світі.
• Життя в могилі є частиною потаємного світу, який не може бути сприйнятий органами чуття. Якби це було можливо, то віра в потаємне не мала б жодного сенсу. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив: “Якщо не станете ховати одне одного, то я попрохаю Аллаха, аби ви змогли чути покарання у могилі, яке я чую” (Сахіх Муслім: 2868; Сунан Ан-Насайі: 2058). На тварин не покладено релігійних обов’язків, тому вони можуть чути голоси тих, хто покараний у своїх могилах.
Переваги віри в Судний день |
1
Віра в Судний день спонукає людей вести гідне життя, здійснювали праведні діяння, боятися Аллаха і триматися подалі від егоїзму і зарозумілості. Саме через це Коран часто пов’язує віру в Останній день із праведними справами. Наступні аяти - приклади цьому: “У мiсцях поклонiння Аллаху прислужують тi, якi увiрували в Аллаха й в Останнiй День.” (Сура Ат-Тауба, 9:18) “Тi, якi вiрують у наступне життя, вiрують у [Коран]; вони уважнi до своїх молитов”. (Сура Аль-Анам, 6:92)
2
Це нагадує тим, хто повністю заглибився у мирське життя і його швидкоплинні задоволення, про важливість змагання одне з одним у покорі Аллаху і звершення якомога більше хороших справ. Поки вони живі. Це показує їм, що мирське життя швидкоплинне, а майбутнє життя - це вічна обитель. Після згадування посланців в Корані і відзначення їхніх праведних вчинків, Аллах згадує причину, яка спонукала їх робити так: “Воiстину, Ми обрали їх за їхню щиру згадку про наступне життя”. (Сура Саад, 38:46) Це означає, що постійне згадування ними наступного життя стало причиною звершення великих справ. Коли для деяких мусульмани стало занадто важко коритися Аллаху і Його Посланцю (мир йому і благословення Аллаха), то Аллах зіслав наступний аят: «Невже ви вiддаєте перевагу земному життю перед життям наступним? Але ж мала насолода земного життя порiвняно з життям наступним!”. (Сура Ат-Тауба, 9:38) Віра в потойбічний світ змушує людину зрозуміти, що всі мирські насолоди не можуть зрівнятися із вічним блаженством в Раю: вони не варті того, щоб через них потрапити до Пекла. Навпаки, це дає усвідомити, що всі мирські труднощі, які людина переносить заради Аллаха, не можуть зрівнятися із покаранням у Пеклі, і, з іншого боку, не можуть зрівнятися навіть із миттю у Раю.
3
Людина стає задоволеною своїм життям. Вона не сумує і не засмучується, якщо втрачає якесь мирське задоволення. Швидше за все, вона робить те, що може зробити, знаючи напевно, що Аллах винагородить кожного, хто зробить добру справу. Якщо щось було несправедливо відібрано у людини, навіть щось незначне, то вона, безумовно, отримає це назад у Судний день, коли матиме в цій речі гостру потребу. Як хтось може засмучуватись, коли знає, що отримає свою передвизначену долю в найвжливіший момент в Судний день? Як може людина перейматися чи хвилюватися, коли знає, що Найкращий із суддів розсудить її із противниками?
Віра в передвизначення
Що означає віра в передвизначення? |
Це означає тверде переконання, що все добре і погане відбувається з волі Аллаха, Який робить все, що забажає. Ніщо не може статися без Його волі, навіть подія розміром із атом. Тим не менше, Він наказує Своїм рабам робити певні справи і забороняє їм робити інші справи, даючи їм повну волю робити все, що їм заманеться. Аллах не змушує їх робити щось проти їхньої волі. Він створив їх, а також їхню здатність обирати діяння. Він веде, кого забажає, по Своїй милості, і збиває зі шляху кого забажає, по Своїй абсолютній мудрості. Жодне Його діяння не буде поставлено під сумнів, як людське.
| Віра в божественне передвизначення є одним зі стовпів віри. Коли Пророка (мир йому і благословення Аллаха) запитали про віру, він сказав: «Це вірити в Аллаха, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній День, і вірити в передвизначення, із його добром і злом». (Сахіх Муслім: 8) |
Що включає в себе віра в передвизначення? |
Віра в передвизначення Аллаха включає в себе наступне:
- Віра в те, що Аллах знає все і що Він знав все про створіння ще до того, як Він створив їх. Його передвизначення включає в себе знання про їхнє положення; тривалість їхнього життя; слова і вчинки; всі дії, як приховані, так і явні; хто буде допущений до Раю, а хто буде відправлений до Пекельного Вогоню. Коран говорить: “Вiн — Аллах; окрiм Нього немає бога! Вiн знає потаємне та вiдкрите, i Вiн — Милостивий, Милосердний”. (Сура Аль-Хашр, 59:22)
- Віра в те, що Він записав все, що буде існувати, відповідно до Його Знань, в Хранимій Скрижалі (Книга Настанов), як сказано в Корані: “Не станеться нiякого лиха нi на землi, нi у вас самих, якщо його не було в Писаннi ще до того, як Ми створимо це”. (Сура Аль-Хадід, 57:22) Пророк (мир йому і благословення Аллаха) також сказав: «Аллах записав все, що стосується створення за п’ятдесят тисяч років до того, як Він створив небеса і землю”. (Сахіх Муслім: 2653)
- Віра в те, що воля Аллаха є абсолютною і не може бути подолана або відкинута будь-якою іншою владою. Справді, все відбувається відповідно до Його волі. Що Він побажав неодмінно відбувається, а все, що Він заборонив - не відбудеться. Коран говорить: “Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллах, Господь свiтiв”. (Сура Ат-Таквір, 81:29)
- Віра в те, що Аллах є Творцем усього, що він є єдиним Творцем, крім нього немає іншого творця. Все, що існує, було створено Ним і що Він має владу над усіма речами. Як говориться в Корані: “Вiн створив кожну рiч i розмiрив її мiрою”. (Сура Аль-Фуркан, 25: 2)
Людина має власну волю, вільний вибір і можливість діяти так, як забажає |
Віра в божественне передвизначення в жодному разі не означає, що людина не має власної волі, або що вона не може вибирати свої власні дії. Це може бути доведено ісламськими текстовими свідченнями, а також конкретними доказами в реальному світі.
Коран говорить: “Це — День iстини i, хто побажає, знайде шлях до Господа свого”. (Сура Ан-Наба, 78:39)
Що стосується волі людини діяти, як забажає, то Коран говорить: “Аллах не вимагає вiд людини понад можливостi її. За неї те, що здобула собi вона, i проти неї теж те, що здобула собi вона”. (Сура Аль-Бакара, 2: 286)
На підставі конкретних доказів в реальному світі, кожна людина знає, що має власну волю і здатність робити те, що захоче. Вона може вибирати поміж різними речами. Вона може робити щось добровільно, наприклад, ходити, або недобровільно, наприклад, відчувати підвищення температури або раптово падати. Залишається сказати, що воля людини і її здатність може мати місце тільки за згоди Всемогутнього Аллаха. Як говориться в Корані: “Воiстину, це лише нагадування свiтам, тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом. Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллах, Господь свiтiв!”. (Сура Ат-Таквір, 81: 27-9)
{Воiстину, Ми повели її шляхом, буде вона вдячною чи невдячною» (Сура Аль-Інсан, 76: 3) .
Використання божественного передвизначення як привід для скоєння гріхів |
Зобов’язання дотримуватись релігійних обов’язків, божественних повелінь і уникати божественних заборон обумовлюється вільною волею людини і її здатністю вчиняти, як вона побажає. Відповідно, доброчесний буде винагороджений за вибір шляху праведності, а злодій буде покараний за вибір шляху беззаконня.
Всевишній Аллах не накладає на нас те, що знаходиться за межами наших можливостей, і Він не хоче, щоб хтось із нас нехтував своїми релігійними обов’язками через виправдання божественним передвизначенням.
Крім того, Аллах наділив нас вільною волею і здібностями, щоб обирати наші власні дії і чітко вказав нам на шляхи праведності і гріховності. Тому, якщо ми не коримося Аллаху, то непокора виходить лише з нашого власного вибору, і тільки ми маємо нести відповідальність за наслідки цього вибору.
Якщо людина напала на Вас, завдала Вам шкоди і відібрала гроші, стверджуючи, що вчинила так, слідуючи передвизначенню Аллаха, то Ви, звичайно, визнали б її виправдання повністю абсурдними і неприйнятними. Безсумнівно, Ви б вимигали покарати її і повернути Ваши гроші, адже людина вчинила так лише з власної волі.
Переваги віри в божественне передвизначення |
Віра в божественне передвизначення має безліч переваг в житті людей, у тому числі:
1
Це один із кращих стимулів, аби заробити вдоволення Всевишнього Аллаха в цьому житті. Віруючим наказано робити те, що вони в змозі робити, в міру своїх здібностей, покладаючись на Аллаха. Вони вважають, що все, що вони роблять, не може дати жодних результатів без волі Аллаха, адже Аллах є Творцем причин і наслідків. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось сказав: “Бережіть те, що дає вам користь [в майбутньому житті], звертайтеся за допомогою до Аллаха і не засмучуйтесь. Якщо з вами станеться прикрість, то не кажіть, “Якби я зробив так-то й так-то, то сталося б так-то й так-то” Краще кажіть, “Так передвизначив Аллах і Він робить те, що побажає”, адже слова “якби” відкривають можливість для справ шайтана. (Сахіх Муслім: 2664)
2
Віра в божественне передвизначення дає людині можливість усвідомити свою власну самооцінку, і тому вона намагається уникати зарозумілості і гордості, адже знає, що їй було передвизначено наперед. Це змушує її визнати свою слабкість і потребу в Алласі, і, таким чином, спонукає її постійно звертатися до Нього. Зазвичай, людина стає пихатою, коли щось добре стається з нею і стає досить сумною і понурою, коли стається щось погане. Тільки віра в божественне передвизначення захищає людину від такої зарозумілості в часи легкості і від зневіри у важкі часи. Адже вона знає, що речі відбуваються відповідно до передвизначення Аллаха.
3
Віра в божественне передвизначення допомагає подолати порок заздрощів. Істинний віруючий не заздрить людям через щедроти, які Аллах дарував їм, адже знає, що насамперед Аллах це Той, хто наділив їх такими щедротами, і що заздрити іншим – це протирічити передвизначенню Аллаха.
4
Віра в божественне передвизначення заповнює серце віруючого мужністю і зміцнює рішучість перед обличчям незгод, адже він знає, що його призначений час покинути цей світ вже визначено Аллахом і що нічого не трапиться із ним, за винятком того, що Аллах передвизначив для нього.
5
Віра в божественне передвизначення дає віруючому зрозуміти численні аспекти віри. Отже, він постійно потребує допомоги Аллаха, покладається на свою віру в Аллаха, роблячи те, що від нього вимагається, і завжди виказує свою потребу в Алласі, від Якого він отримує підтримку, аби залишитися на прямому шляху.
6
Це дає йому впевненість і наповнює його серце миром і гармонією, адже він знає, що те, що оминуло його, не мало трапитися із ним, а те, що спіткало його, не мало оминути його.
